Обобщающие налоговые консультации, изданные в июле

Питання: чи може платник податку на прибуток включати у витрати вартість отриманих у вигляді прямої інвестиції товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів у разі їх подальшого використання в господарській діяльності?

Відповідь: якщо платник податку на прибуток отримав пряму інвестицію у вигляді товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів, то у разі подальшого використання в господарській діяльності таких товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів платник податку на прибуток має право на визнання витрат за цими операціями у встановленому ІІІ розділом Кодексу порядку.

Запитання 1: як проводиться облік придбаної іноземної валюти, якщо вона обліковується на рахунках платника податку станом на кінець кварталу в якому таку валюту придбано?

Відповідь: якщо платник податку придбавав іноземну валюту у звітних періодах до 01.07.2012 та до кінця кварталу (до дати звітного балансу) така валюта обліковується на його рахунках, то до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від’ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу. Якщо платник податку придбавав іноземну валюту у звітних періодах після 01.07.2012 та до кінця кварталу (до дати звітного балансу) така валюта обліковується на його рахунках, то до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від’ємна різниця між: — курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату такого придбання; — курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату такого придбання та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу.

Запитання 2: якщо іноземну валюту придбано та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), в погашення заборгованостей в іноземній валюті до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то як відображається операція з придбання такої валюти?

Відповідь: якщо іноземну валюту придбано та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), в погашення заборгованостей в іноземній валюті у звітних періодах до 01.07.2012 до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то операція з придбання іноземної валюти з метою визначення об’єкта оподаткування платником податку не відображається. Якщо іноземну валюту придбано та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), в погашення заборгованостей в іноземній валюті у звітних періодах після 01.07.2012 до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від’ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату такого придбання.

Запитання 3: як проводитиметься оподаткування операцій з продажу іноземної валюти ?

Відповідь: у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, визначеною за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення такої операції.

Запитання 4: яким чином в умовах дії Кодексу відображаються операції з придбання однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту ?

Відповідь: операції з придбання однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту розглядаються як дві одночасно здійснені операції: продаж та придбання відповідної іноземної валюти, порядок оподаткування яких передбачено п.п. 153.1.4 п.153.1 ст.153 Кодексу.

Запитання 5: чи проводиться перерахунок курсових різниць за заборгованістю, що не враховується у податковому обліку (наприклад, заборгованість за кредитом та відсотками, якщо кредитні кошти використовуються не у межах господарської діяльності, заборгованість перед нерезидентом за послуги маркетингу, роялті, якщо такі витрати не враховуються у складі витрат, тощо) ?

Відповідь: так, проводиться, оскільки відповідно до П(С)БО №21 така заборгованість є монетарною статтею.

Запитання 6: як здійснюється перерахунок курсових різниць при частковому погашенні заборгованості в іноземній валюті?

Відповідь: перерахунок курсових різниць при частковому погашенні заборгованості в іноземній валюті здійснюється відповідно до П(С)БО №21.

Запитання 7: чи здійснюється перерахунок курсових різниць по іноземних інвестиціях? Відповідь: по іноземних інвестиціях курсові різниці не перераховуються.

Запитання 8: чи враховується для розрахунку обмеження витрат відповідно до пункту 141.2 статті 141 Кодексу дохід від перерахунку курсових різниць по боргових зобов’язаннях на користь нерезидентів, які володіють 50 та більше відсотками статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) платника податку або пов’язаних з ними осіб?

Відповідь: ні, не враховується.

Питання 1: як визначається дохід платника податку за 2011 рік?

Відповідь: для підприємств дохід за 2011 рік визначається як сумарне значення показників рядків 03 Декларації №143 за I квартал 2011 року та 01 Декларації №114 за II-IV квартали 2011року. Для банківських установ дохід за 2011 рік визначається як сумарне значення показників рядків 03 Декларації №148 за I квартал 2011 року та 01 Декларації №98 за II-IV квартали 2011року.

Питання 2: як визначається показник від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на перше січня 2012 року, для врахування у складі витрат у 2012 — 2015 роках платниками з доходом один мільйон гривень та більше?

Відповідь: підприємства для визначення від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на перше січня 2012 року враховують суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 за ІІ-ІV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування, зазначеного у рядку 08 Декларації №143 за І квартал 2011 року. Банки враховують суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, задекларованого банком у рядку 08 Декларації №98 за ІІ-ІV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування, зазначеного у рядку 08 Декларації №148 за І квартал 2011 року. При визначенні від’ємного значення об’єкта оподаткування за І квартал 2011 року враховується сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році (80 відсотків від’ємного значення рядка 08 Декларації №143 або Декларації №148 за 2009 рік), від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році (рядок 08 Декларації №143 або Декларації №148), та збитки, які утворилися у І кварталі 2011 року.

Питання 3: як платниками з доходом до одного мільйона гривень визначається показник від’ємного значення об’єкта оподаткування за наслідками 2011 податкового року для врахування у складі витрат, починаючи з І півріччя 2012 року?

Відповідь: платники податку на прибуток з доходом до одного мільйона гривень для визначення від’ємного значення об’єкта оподаткування за наслідками 2011 року враховують суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 (рядку 08 Декларації №98) за ІІ-ІV квартали 2011 року, отриманого з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування, зазначеного у рядку 08 Декларації №143 (08 Декларації №148) за І квартал 2011 року . При визначенні від’ємного значення об’єкта оподаткування за І квартал 2011 року враховується сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році (80 відсотків від’ємного значення рядка 08 Декларації №143 або Декларації №148 за 2009 рік), від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році (рядок 08 Декларації №143або Декларації №148), та збитки, які утворилися у І кварталі 2011 року.

Питання 4: чи враховуються при визначенні від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ-ІV квартали 2011 року суми від’ємного значення об’єкта оподаткування, що утворилися станом на 1 січня 2011 року?

Відповідь: Закон №4834 передбачає врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке утворилися станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від’ємного значення об’єкту оподаткування за ІІ-ІV квартал 2011 року. Таким чином, з моменту набрання чинності Законом №4834 у разі не відображення в податковій звітності з податку на прибуток за звітний другий, другий і третій, другий – четвертий квартали 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, платник має право подати уточнюючий(чі) розрахунок(ки) за звітний період 2011 року, у якому відобразити суму такого від’ємного значення, визначену з урахуванням непогашених збитків, що утворилися станом на 1 січня 2011 року. Рекомендуємо для правильного визначення об’єкта оподаткування за наступні звітні періоди подати уточнюючий(чі) розрахунок(ки) до подачі декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року.

Питання 5: обмеження у розмірі 25 відсотків для врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування у складі витрат у 2013 — 2015 роках включно стосується сум від’ємного значення, що існувало станом на 1 січня 2012 року, чи й сум від’ємного значення, що утворилися (не погашених) протягом 2012-2014 років?

Відповідь: це обмеження стосується лише від’ємного значення, що існувало станом на 1 січня 2012 року.

Питання 6: чи враховується не погашена у 2012 — 2015 роках сума від’ємного значення об’єкта оподаткування у звітних періодах, починаючи з І кварталу 2016 року?

Відповідь: для платників з доходом за 2011 рік один мільйон гривень та більше така сума не враховується. Для платників з доходом за 2011 рік менше одного мільйона гривень сума від’ємного значення враховується до повного її погашення.

Питання 7: чи повинен платник податку з доходом за 2011 рік один мільйон гривень та більше подавати уточнений розрахунок за I квартал 2012 року, якщо такий платник включив до складу витрат за І квартал цього року всю суму від’ємного значення, що утворилося станом на перше січня 2012 року?

Відповідь: ні, не потрібно.

Питання 8: як виробники сільськогосподарської продукції з доходом за 2011 рік один мільйон гривень та більше визначають від’ємне значення об’єкта оподаткування для його подальшого списання у складі витрат відповідно до внесених Законом №4834 змін?

Відповідь: виробники сільськогосподарської продукції для визначення від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на перше січня 2012 року враховують суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, задекларованого у рядку 07 Декларації №114 за ІІ-ІV квартал 2011 року, отриманого з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування, зазначеного у рядку 07 Декларації №114 за ІІ квартал 2011 року. Починаючи з I півріччя 2012 року до складу витрат таких підприємств включається сума від’ємного значення, що утворилося станом на перше січня 2012 року, у розмірі 25 відсотків.

Питання 9: чи має право платник податків за результатами процедури адміністративного чи судового оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, пов’язаних з невизнанням від’ємного значення об’єкта оподаткування за наслідками документальних чи камеральних перевірок, подати уточнюючий податковий розрахунок щодо такого від’ємного значення ?

Відповідь: так, має. Платник податків, за наслідками процедури оскарження рішень контролюючого органу, керуючись положеннями статті 50 Кодексу та пункту 97 Закону №4834 вправі подати уточнюючий податковий розрахунок, у якому відобразити суму такого від’ємного значення.

Запитання 1: чи підлягають коригуванню платником податку – покупцем витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, за такі товари?

Відповідь: ні, такі витрати коригуванню не підлягають, в тому числі якщо ці витрати виникли до 01.04.2011. При цьому, сума списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.

Запитання 2: чи має право платник податку включати у витрати вартість придбаних, але не оплачених товарів, у разі їх використання у господарській діяльності?

Відповідь: якщо платник податку на прибуток придбав товарно-матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно-матеріальних цінностей відповідно до розділу III Кодексу незалежно від того, оплачені вони чи ні. Однак, у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.

Запитання: як здійснюється податковий облік витрат при проведенні діяльності, не передбаченої статутом платника податку?

Відповідь: витрати від операцій, проведених підприємством від діяльності, не передбаченої статутом, визнаються витратами за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України за умови їх документального підтвердження, зв’язку із господарською діяльністю та визнання доходів від такої діяльності в податковому обліку.

Запитання 1: за який період (за останній квартал поданого періоду чи з початку податкового періоду) платник податку на прибуток, який застосовує ставку 0 відсотків, повинен сплатити податок за загальною ставкою, якщо порушено будь-яку із умов для застосування нульової ставки?

Відповідь: платник податку на прибуток, який порушив будь-яку із умов для застосування нульової ставки, оподатковує прибуток на загальних підставах за базовий податковий період в якому відбулось таке порушення та подає Декларацію № 1213 за такий податковий період.

Запитання 2: якщо платник податку використав не за цільовим призначенням звільнені від оподаткування кошти та у І кварталі наступного звітного року зарахував їх до бюджету, сплативши пеню, чи застосовується до платника штраф при документальній перевірці?

Відповідь: якщо платник податку до початку його перевірки контролюючим органом зарахував до бюджету використані не за цільовим призначенням звільнені від оподаткування кошти, сплативши пеню, то у цьому випадку штрафні санкції, передбачені пунктом 123.1 статті 123 Кодексу не застосовується.

Запитання: в якому податковому періоді відображаються витрати з придбання цінних паперів на вторинному ринку?

Відповідь: витрати на придбання цінних паперів на вторинному ринку, визначаються у відокремленому обліку фінансових результатів від операцій з цінними паперами у тому податковому періоді, на який припадає їх понесення (нарахування) незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження таких цінних паперів.

Витрати на придбання цінних паперів в розрізі їх окремих видів відображаються у таблиці 1 „Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами” Додатку ЦП Декларації № 1213.

Питання 1: чи має право на витрати платник податку на прибуток, що придбав товари у фізичної особи – платника єдиного податку протягом ІІ – IV кварталів 2011, при їх реалізації після 31.12.2011?

Відповідь: у разі продажу придбаних протягом ІІ – IV кварталів 2011 року у платника єдиного податку-фізичної особи товарів, платник податку має право на включення витрат, що формують собівартість товарів, до складу витрат у звітному періоді, в якому визнано доходи від їх реалізації.

Питання 2: чи має право платник податку на прибуток починаючи з І кварталу 2012 року амортизувати придбані у платників єдиного податку – фізичних осіб основні засоби (нематеріальні активи) протягом ІІ – ІV кварталів 2011 року?

Відповідь: у разі придбання протягом ІІ – ІV кварталів 2011 року у платника єдиного податку – фізичної особи основних засобів (нематеріальних активів), платник податку, починаючи з І кварталу 2012 року має право включити до складу витрат, визначених за правилами податкового обліку, нараховану амортизацію таких засобів (активів). Для цілей амортизації приймається первісна вартість придбаного об’єкта основного засобу (нематеріального активу) за вирахуванням сум накопиченої амортизації станом на 01.01.2012.

Питання: який порядок визначення доходів та витрат при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)?

Відповідь: якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги), незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною. При цьому платник має право включити до витрат собівартість таких товарів (робіт, послуг).

Питання: чи включаються до складу доходів учасника договору про спільну діяльність прибуток, отриманий таким учасником при розподілі суми прибутку від спільної дільності між учасниками договору?

Відповідь: враховуючи, що прибуток від спільної діяльності оподатковується до або під час його виплати учасникам такої спільної діяльності, такий прибуток повторно не оподатковується і не включається до складу доходів учасників спільної діяльності.

Запитання: чи може платник податку використовувати банківську виписку з особового рахунку клієнта як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування?

Відповідь: виписка з собового рахунку клієнта банку може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов’язкових реквізитів.

Запитання: яким чином здійснюється обчислення суми пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування?

Відповідь: сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування розраховується за таким алгоритмом: Сума пільги = (Доходи від діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування – Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування – Інші витрати, які відносяться до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування) х розмір ставки податку.

Запитання 1. З якої дати в особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, але не подала у встановлені Кодексом терміни Заяву, виникає обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість?

Відповідь. Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень. При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов’язок виникає з другого за вихідним, святковим або неробочим робочого дня (пункт 183.6 статті 183 Розділу V Кодексу).

Запитання 2. Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву, подати за період з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн., і до моменту реєстрації її як платника податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість та задекларувати суму податку, що підлягає сплаті до бюджету?

Відповідь. Особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.

Запитання 3. Який штраф передбачений чинним законодавством у разі якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник податку на додану вартість?

Відповідь. Такій особі орган державної податкової служби зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Питання 1. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість при ввезенні на митну територію України словники українсько-іноземної або іноземно-української мови, періодичні видання друкованих засобів масової інформації, книжки, учнівські зошити, підручники та навчальні посібники?

Відповідь. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів іноземного виробництва, передбачене пунктом 197.4 статті 197 розділу V Кодексу, поширюється лише на операції із ввезення на митну територію України словників українсько-іноземної або іноземно-української мови. Операції із ввезення на митну територію України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників іноземного виробництва від оподаткування податком на додану вартість не звільняються.

Питання 2. Чи звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України ввезених на митну територію України словників українсько-іноземної або іноземно-української мови?

Відповідь. Операції з постачання на митній території України ввезених на митну територію України словників українсько-іноземної або іноземно-української мови (як іноземного, так і вітчизняного виробництва) звільняються від оподаткування податком на додану вартість, оскільки додаткових обмежень підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу для таких операцій не встановлено і на ці операції поширюються норми пункту 197.4 статті 197 розділу V Кодексу.

Питання 3. Чи звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України ввезених на митну територію України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників іноземного виробництва?

Відповідь. Операції з постачання на митній території України ввезених на митну територію України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників іноземного виробництва від оподаткування податком на додану вартість не звільняються, оскільки звільнення від оподаткування встановлено підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу тільки для таких товарів вітчизняного виробництва.

Питання 4. Чи поширюється пільга, встановлена підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, на видання еротичного характеру вітчизняного чи іноземного виробництва?

Відповідь. Операції з постачання на митній території України видань еротичного характеру (як вітчизняного, так і іноземного виробництва) підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку із застосуванням основної ставки податку на додану вартість (20 відсотків).

Питання 1. Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари/послуги?

Відповідь. Суми коштів, отримані як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари/послуги, не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів/послуг.

Питання 2. Чи змінюють базу оподаткування ПДВ кошти, сплачені як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором) за затримку постачання товарів/послуг?

Відповідь. Суми коштів, що сплачуються у вигляді штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення поставки, 3 відсотків річних від вартості несвоєчасно поставлених товарів/послуг (або інший відсоток, встановлений договором) при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу оподаткування поставлених товарів/послуг.

Питання 3. Чи включаються до складу витрат витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, сплачені як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які сплачені платником внаслідок невиконання умов договору?

Відповідь. До складу витрат не включаються витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, сплачені як сума штрафу та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які сплачені платником внаслідок невиконання умов договору.

Питання 1. Як визначається база оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг?

Відповідь. Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Питання 2. На яку дату у експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів перевезення вантажів митною територією України?

Відповідь. При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (дане правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ). Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Питання 3. Як визначається база оподаткування ПДВ у перевізника та інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, що надають послуги, які є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг?

Відповідь. Базою оподаткування ПДВ для перевізника є договірна вартість послуг перевезення, для інших учасників перевезення — договірна вартість допоміжних у транспортній діяльності послуг.

Питання 4. На яку дату у перевізника та інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, що надають послуги, які є допоміжними у транспортній діяльності виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні послуг, які є допоміжними у транспортній діяльності?

Відповідь. При отриманні коштів від експедитора чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт надання послуг, які є допоміжними у транспортній діяльності, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше перевізник (інший учасник транспортно-експедиторської діяльності) нараховує податкові зобов’язання з ПДВ: для перевізника — виходячи з договірної вартості послуг перевезення, для інших учасників перевезення — виходячи з договірної вартості допоміжних у транспортній діяльності послуг, та виписує податкову накладну, яку надає експедитору.

При цьому, за отриманою податковою накладною від перевізника експедитор має право на формування податкового кредиту.

Питання 5. Який порядок оподаткування транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, що надаються нерезидентами України?

Відповідь. У випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені статтею 208 Кодексу. Так, статтею 208 Кодексу визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

При цьому отримувач послуг — платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.

Питання 6. Чи застосовується нульова ставка ПДВ при міжнародному перевезенні вантажів до всього маршруту перевезення, чи лише до відрізку маршруту в межах митної території України?

Відповідь. Нульова ставка ПДВ, визначена підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Питання 7. Хто має право на застосування нульової ставки ПДВ, визначеної абзацом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, у разі, коли міжнародне перевезення вантажів здійснюється безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності?

Відповідь. У випадку здійснення міжнародного перевезення вантажів безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, нульова ставка визначена абзацом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу застосовується експедитором (резидентом) та до всієї вартості послуг перевезення в межах договорів міжнародного перевезення вантажів.

При цьому, транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором (незалежно резидентом чи нерезидентом) замовнику — резиденту оподатковуються ПДВ у загальному порядку за основною ставкою, замовнику — нерезиденту — не будуть об’єктом оподаткування.

Питання 8. На яку дату у експедитора-резидента виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів міжнародного перевезення вантажів?

Відповідь. При отриманні коштів від замовника міжнародного перевезення чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора (резидента) виникає податкове зобов’язання з ПДВ.

При цьому базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з міжнародного перевезення.

Експедитор (резидент) на дату виникнення податкових зобов’язань з міжнародного перевезення виписує 2 податкові накладні замовнику перевезення: першу на вартість наданих такому замовнику експедиторських послуг (отриманої винагороди) з нарахуванням ПДВ за основною ставкою (у випадку надання транспортно-експедиторських послуг замовнику-нерезиденту у експедитора відсутній об’єкт оподаткування ПДВ по наданим транспортно-експедиторським послугам), та другу — на вартість послуг з міжнародного перевезення з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.

Питання 9. На яку дату та у кого виникають податкові зобов’язання з ПДВ при наданні транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів міжнародного перевезення вантажів експедитором-нерезидентом, який не має постійного представництва на території України?

Відповідь. У випадку, якщо експедитором виступає нерезидент, на дату виникнення податкових зобов’язань з міжнародного перевезення отримувач послуг (резидент) на підставі статті 208 Кодексу виписує податкову накладну в одному примірнику на вартість транспортно-експедиторських послуг з нарахуванням податку на додану вартість за основною ставкою, яку включає до складу податкових зобов’язань у звітному податковому періоді, та до складу податкового кредиту, а у наступному звітному періоді. На вартість послуг з міжнародного перевезення отримувач послуг (резидент) податкову накладну не виписує.

Питання 10. Який порядок оподаткування ПДВ послуг з міжнародного перевезення вантажів, у випадку залучення до перевезення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності?

Відповідь. У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, то нульова ставка, визначена абзацом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

При цьому необхідно враховувати вимоги пункту 189.4 статті 189 Кодексу, а саме: при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, якщо перевізник є резидентом — платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб’єкт господарювання). У випадку, коли перевізник не є резидентом — платником ПДВ, податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

Перевізник — резидент (платник ПДВ) на дату виникнення податкових зобов’язань по міжнародному перевезенню виписує податкову накладну з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою та надає її експедитору. Отриману податкову накладну від такого перевізника експедитор має право включити до реєстру отриманих податкових накладних. У випадку, коли перевізник не є резидентом — платником ПДВ, податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

Питання 11. Чи застосовується пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 Кодексу при транзитному перевезенні вантажів до всього маршруту перевезення, чи лише до відрізку маршруту в межах митної території України?

Відповідь. Пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 Кодексу застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України.

Питання 12. Хто має право на застосування пільги, визначеної пунктом 197.8 статті 197 Кодексу, у разі, коли транзитне перевезення вантажів здійснюється безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності?

Відповідь. У випадку надання послуг транзитного перевезення вантажів безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, то звільнення від оподаткування визначене пунктом 197.8 статті 197 Кодексу застосовується експедитором до вартості наданих послуг в межах договорів транзитного перевезення вантажів та до самих транспортно-експедиторських послуг.

Питання 13. Чи мають право інші учасники транспортно-експедиторської діяльності, залучені до транзитного перевезення на застосування пільги, визначеної пунктом 197.8 статті 197 Кодексу?

Відповідь. У випадку залучення експедитором до транзитного перевезення вантажів інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, то звільнення від оподаткування, визначене пунктом 197.8 статті 197 Кодексу, застосовується такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

Вартість наданих такими іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності послуг в межах договорів транзитного перевезення вантажів, не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

<…>

Враховуючи викладене, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку подається професійним торговцем цінними паперами лише у разі виплати (нарахування) платнику податку протягом звітного періоду сум доходу у вигляді інвестиційного прибутку.

При цьому, у разі якщо умовами договору передбачено порядок виплати податковим агентом доходу у вигляді інвестиційного прибутку платнику податку у конкретно визначений термін чи за його письмово заявленою вимогою, то податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку подається професійним торговцем цінними паперами за підсумками звітного періоду, у якому було проведено такі (виплати) нарахування.

Відповідно до абзазу четвертого п. 2.17 Методики (Наказ Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484, Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 «Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2012 року за N 100/20413) якщо у зв’язку з виконанням або розірванням у період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день строку дії такого договору; податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом не пізніше календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата виконання або розірвання договору. Разом з тим, відповідно до п. 2.19 Методики інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом за результатами звітного податкового року, вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним.

<…>

Враховуючи викладене, при здійсненні фізичними особами операцій з купівлі-продажу цінних паперів (акцій), які відповідно до вимог законодавства, провадяться за участі торговця цінними паперами, податковим агентом є такий професійний торговець. При цьому такий торговець повинен виконати всі функції податкового агента, встановлені ПКУ та Методикою, розробленою відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ.

Водночас згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє фізичну особу – платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст.170 ПКУ.

<…>

Таким чином, професійний торговець цінними паперами виконуючи функції податкового агента при визначенні інвестиційного прибутку не враховує інвестиційний збиток. При цьому, платник податку – фізична особа під час формування загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами враховує суму інвестиційних збитків за результатами річного декларування.

Питання 1. Фізична особа — підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування з січня 2012 року на другій групі з видом діяльності, що відповідає вимогам ст.291 Кодексу. З якого періоду платник податку може змінити групу на спрощеній системі оподаткування з метою здійснення діяльності, що пов’язана з виробництвом, постачанням, продажем (реалізацією) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння ?

Відповідь: Фізична особа – підприємець, платник єдиного податку, згідно з п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу у редакції Закону №4834-VI з 01 липня 2012 року має право самостійно подати заяву до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу та змінити групу на спрощеній системі оподаткування. При цьому зазначаємо, що платники, які бажають здійснювати діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, можуть обрати лише третю групу платників єдиного податку зі ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків.

Тобто, суб’єкт господарювання — фізична особа, платник єдиного податку, який бажає здійснювати діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння на спрощеній системі оподаткування, після 01 липня 2012 року, але не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу може подати відповідну заяву та обрати 3 групу із ставкою 5 відсотків з 01 жовтня 2012року.

Питання 2. Приватний підприємець не перебуває на спрощеній системі оподаткування. З січня 2012 року є платником інших податків і зборів відповідно до Кодексу та здійснює діяльність, пов’язану з виробництвом, постачанням, продажем (реалізацією) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. З якого періоду платник може перейти на спрощену систему оподаткування із зазначеним видом діяльності ?

Відповідь: Суб’єкт господарювання – фізична особа, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм чинного законодавства, може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п.298.1.4 п.298.1 ст. 298 Кодексу) шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Згідно з положеннями Кодексу та Закону №4834 з 01 липня 2012 року платники, які бажають здійснювати діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння можуть обрати третю групу платників єдиного податку зі ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків.

Отже, платник податку, який перебував на загальній системі оподаткування, може перейти на сплату єдиного податку із зазначеним видом діяльності з 1 жовтня 2012 року, при цьому обравши третю групу зі ставкою 5 відсотків.

Питання 1. Чи може платник податків – юридична особа після отримання повідомлення та копії наказу про проведення документальної планової перевірки (до її початку) подати звітні декларації (розрахунки) із запізненням встановлених Кодексом термінів для їх подання за періоди, що підлягають перевірці?

Відповідь. Кодексом не встановлено заборони щодо подання платником податків – юридичною особою після отримання повідомлення та копії наказу про проведення документальної планової перевірки (до її початку) звітних декларацій (розрахунків) із запізненням встановлених Кодексом термінів для їх подання за періоди, що підлягають перевірці. Платник податків зобов’язаний подати податкову декларацію або розрахунок (далі – декларація) до органу ДПС у строки, встановлені законом. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, декларацій передбачена пунктом 120.1 статті 120 Кодексу.

Питання 2. За який період проводиться документальна планова перевірка платника податків – юридичної особи?

Відповідь. Обмежень щодо періоду, за який органи державної податкової служби проводять перевірки платників податків, чинним законодавством не встановлено. При цьому за результатами проведення документальної перевірки платника податків грошові зобов’язання платника податків визначаються органом ДПС не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання, а у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації – протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Питання 3. При проведенні яких видів перевірок органом ДПС надаються платнику податків письмові повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки?

Відповідь. Письмові повідомлення про проведення перевірки надаються платнику податків органом ДПС у разі проведення документальної планової перевірки (не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня початку із зазначенням дати початку проведення перевірки) та у разі проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (із зазначенням дати початку та місця проведення).

Письмові повідомлення про проведення перевірок надсилаються платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручаються йому чи його уповноваженому представнику під розписку.

Питання 4. Які підстави та терміни встановлено Кодексом для зупинення та продовження розпочатої перевірки працівниками органів ДПС?

Відповідь. Зупинення або продовження строків проведення перевірки працівниками органів ДПС здійснюється за рішенням керівника податкового органу.

Терміни продовження документальних перевірок залежать від виду перевірки (планова або позапланова) та категорії платника податків (великий платник податків, платник податків малого підприємства або інший) і встановлені статтею 82 Кодексу. Терміни продовження фактичних перевірок не можуть перевищувати 5 діб.

Продовження термінів проведення фактичних перевірок здійснюється лише у разі надходження заяви СГ (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки), або змінного режиму роботи чи підсумованого обліку робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

Зупинення розпочатої перевірки Кодексом передбачається лише при проведенні документальної планової або позапланової перевірки великого платника податків на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Питання 5. Чи застосовуються РРО та розрахункові книжки при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали відповідно до Кодексу пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг)?

Відповідь. РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Кодексу.

Питання 6. Чи необхідно перереєструвати РРО у межах одного адміністративного району, якщо змінились реквізити суб’єкта господарювання?

Відповідь. У разі зміни реквізитів суб’єкту господарювання необхідно звернутись до податкового органу для перереєстрації РРО і надати заяву довільної форми, у якій зазначити сферу застосування РРО, реєстраційне посвідчення з відміткою (при потребі – про зняття РРО з обліку), а також визначені пунктом 2.3 Порядку №614 документи на господарську одиницю.

Питання 1: Який строк слід розуміти під поняттям „протягом року” при застосуванні штрафних (фінансових санкцій) згідно з положеннями Кодексу, у тому числі і пункту 120.1 статті 120 Кодексу ?

Відповідь. Так, статтею 120 Кодексу передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом рокубуло застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Тобто, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень згідно із пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів — для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Отже, стаття 120 Кодексу не прив’язує термін „календарний рік” до можливості застосування повторного штрафу.

При повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, що може поширюватись на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов’язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

Відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Статтею 39 КУпАП встановлено: якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Отже, для визначення повторності правопорушення відповідно до частини другої пункту 120.1 статті 120 Кодексу відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) починається з дати винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення — рішення.

Питання 2: За які порушення Кодексу не застосовуються штрафні санкції до платників податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ?

Відповідь. Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у ІІ- IV календарних кварталах 2011 року фінансові санкції не застосовуються.

Ця норма Перехідних положень Кодексу передбачає звільнення від фінансової відповідальності двох категорій платників податків:

1)платників податку на прибуток підприємств;

2) платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, тобто осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.

Установлене Перехідними положеннями Кодексу звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток (першої категорії осіб, зазначених у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу) пов’язане з перебуванням таких осіб у статусі платника цього податку.

Правові наслідки перебування особи у статусі платника податку на прибуток пов’язані саме з відносинами, що виникають у процесі справляння цього податку, а отже фінансові санкції, від яких звільняються платники податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, можуть стосуватися лише податкових правопорушень, вчинених особами як платниками податку на прибуток, тобто порушення правил справляння виключно цього податку.

Водночас відповідальність за порушення інших норм податкового законодавства, які не пов’язані із справлянням податку на прибуток, застосовуються до платників податків на загальних підставах.

Пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено окреме звільнення від відповідальності у вигляді фінансових санкцій осіб, що раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.

Зазначене звільнення впроваджене поряд із звільненням від відповідальності інших платників податку на прибуток, і не є тотожним йому, має самостійний правовий зміст. При цьому такий зміст не можна обмежувати звільненням колишніх платників єдиного податку лише від фінансових санкцій за порушення правил справляння податку на прибуток.

Таким чином, особи, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у ІІ- IV кварталі 2011 року незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушені.

Водночас звільнення, передбачене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується лише до правовідносин, які виникли після набрання чинності Кодексом.

Тож зазначене звільнення від фінансових санкцій може бути поширене лише на тих платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування після набрання чинності Кодексом, тобто починаючи з 1 січня 2011 року. Якщо особа перейшла на загальну систему оподаткування до 1 січня 2011 року, вона не підпадає під коло осіб, щодо яких запроваджене звільнення від фінансових санкцій, але якщо така особа є водночас платником податку на прибуток, то вона звільняється від фінансових санкцій лише за порушення правил сплати цього податку нарівні з іншими платниками податку на прибуток відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Питання 3: До яких платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування, не застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу за наслідками діяльності у ІІ- IV календарних кварталах 2011 року?

Відповідь. Установлене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільнення від фінансових санкцій поширюється на осіб, що перейшли на загальну систему оподаткування. За змістом законодавчої норми такий перехід має бути наслідком цілеспрямованого волевиявлення платника податків, вчиненого у передбачений законодавством спосіб. Такими способами є подача відповідної заяви платником єдиного податку, а також неотримання свідоцтва платника єдиного податку на наступний календарний рік.

Втрату права перебувати на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку необхідно відрізняти від переходу на загальну систему оподаткування. Така втрата має місце у випадку порушення платником єдиного податку обов’язкових умов перебування на спрощеній системі оподаткування, зокрема в разі перевищення ним граничного розміру виручки, встановленого для платників єдиного податку Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.

За наявності обставин, що вказують на втрату права перебування особи на спрощеній системі оподаткування, така особа несе відповідальність на загальних підставах.