Відмінності між П(С)БО та МСФЗ: вимоги до фінансової звітності

Незважаючи на те, що міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) служили основою для створення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), на даний час існують розбіжності між П(С)БО та МСФЗ.

В процесі трансформування фінансової звітності українських підприємств (насамперед – акціонерних товариств) слід врахувати існуючі відмінності між національними та міжнародними стандартами фінансової звітності.

Вимога суворого дотримання стандартів

МСФЗ дають можливість керівництву підприємства відступати від вимог МСФЗ, якщо застосування окремих позицій МСФЗ є недоречним.

П(С)БО не дають підприємствам такої можливості.

Концептуальна основа МСФЗ та П(С)БО

У нормативних документах з національного бухгалтерського обліку відсутній окремий документ – Концептуальна основа П(С)БО. Фактично, принципи та теоретичні засади обліку містяться у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (Закон) та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Зміст основних принципів за МСФЗ та П(С)БО є близькими, але групування їх має відмінності.

У Концептуальній основі МСФЗ наведено два основоположні припущення – безперервності та нарахування і відповідності доходів і витрат.

У Законі (ст. 4) також наведено вказані принципи, але не як основоположні, а як пересічні принципи у числі десяти принципів ведення обліку і складання звітності.

Окремі принципи із Закону (обачності, превалювання сутності над формою, повного висвітлення) у МСФЗ віднесено до якісних характеристик фінансової звітності, зокрема, разом ці критерії забезпечують надійність звітності.

Якісні характеристики фінансової звітності (доступність, доречність, достовірність, порівнянність) наводяться як у Концептуальній основі, так і у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Зміст МСБО та П(С)БО щодо складу і змісту фінансових звітів

Питанням подання фінансових звітів, які розглянуто у МСБО 1, присвячено кілька національних П(С)БО: 1, 2, 3 та 5.

Зміст і структура Приміток до річного фінансового звіту на відміну від МСБО 1, не розглянуті у П(С)БО, а затверджені наказом Мінфіну України №302 від 29.11.2000 р. (із внесеними надалі змінами).

Форми фінансових звітів

МСБО 1 не визначає жорсткого порядку чи формату, у якому треба подавати статті у фінансових звітах.

П(С)БО №№2, 3, 4, 5, 29 та наказ Мінфіну України №302 встановлюють форми фінансових звітів і приміток до річного фінансового звіту для українських підприємств. Введення будь-яких «імпровізованих» статей підприємством неможливо, окрім тих, які передбачені відповідним стандартом (як вписувані).

Екстраординарні статті про доходи та витрати

МСБО 1 зазначає, що суб’єкту господарювання не слід подавати будь-які статті доходу та витрат у вигляді екстраординарних статей безпосередньо у звіті про прибутки та збитки або у примітках.

У Звіті про фінансові результати (додаток до П(С)БО 3) статті про екстраординарні доходи і витрати наводяться.

Інформація про інший сукупний прибуток (збиток)

У П(С)БО 3 і у формі Звіту про фінансові результати на відміну від МСБО 1, не передбачено відображення іншого сукупного прибутку (збитку), зокрема, від переоцінки активів. Вказані дані відображаються у Звіті про власний капітал.

Проміжна фінансова звітність

МСБО 34 передбачає надання проміжної фінансової звітності у складі повного комплекту фінансових звітів (як передбачено МСБО 1), або комплект стислих фінансових звітів (за МСБО 34) за період, який є меншим, ніж звітний період.

МСБО заохочує компанії, чиї цінні папери знаходяться у вільному обігу, до надання проміжної фінансової звітності. Звітний період – принаймні станом на кінець першої половини їх фінансового року.

У національних П(С)БО відсутній окремий стандарт для проміжної звітності, її склад визначено П(С)БО 1 (п. 12). Зміст показників Балансу і Звіту про фінансові результати (до складу проміжної фінансової звітності входять лише ці дві форми) за квартал такий же, як і за рік.

Показники Звіту про зміни у власному капіталі

За МСБО 1 у Звіті про зміни у власному капіталі слід наводити дані про кожну статтю доходу та витрат за період, а також дані про загальний прибуток та загальні витрати за період. У Звіті про власний капітал, форма якого встановлена у додатку до П(С)БО 5, наводяться лише дані про чистий прибуток (збиток).

Зміст Приміток до фінансових звітів

Згідно з МСБО 1 у примітках слід подавати інформацію про основу складання фінансових звітів і про конкретні облікові політики, застосовані підприємством.

Крім того, за МСБО 1 у примітках слід наводити інформацію, яку не наводять у Примітках до річного фінансового звіту (форма №5), зокрема:

—          про непередбачені зобов’язання та невизнані контрактні зобов’язання;

—          про суму дивідендів, запропонованих або оголошених до затвердження фінансових звітів, але не визнаних як виплата акціонерам;

—          про суму кумулятивних дивідендів за привілейованими акціями;

—          не фінансову інформацію (про цілі та політику управління фінансовими ризиками).

Згідно з МСБО 1 необхідно розкривати порівняльну інформацію щодо числових показників за попередній період. Формою №5 наведення порівняльних даних не передбачено.

У даному питанні слід розрізняти нормативи національних П(С)БО та практику їх застосування. У кожному П(С)БО міститься розділ «Розкриття інформації», у якому наводяться показники та інша інформація, яку слід розкривати у річному фінансовому звіті. Якщо проаналізувати зміст вказаного розділу кожного П(С)БО, то можна зробити висновок про відсутність значних відмінностей між складом інформації для розкриття за МСФЗ та П(С)БО. Але практика свідчить, що основні користувачі фінансової звітності (органи статистики, міністерства, ДКЦПФР) не цікавляться цією інформацією, тому підприємства її не розкривають. У цьому випадку доцільніше говорити не про відмінності у вимогах МСФЗ та П(С)БО, а про відмінності у практиці їх застосування.

Поняття суттєвості у фінансовій звітності

МСФЗ не поширюється на несуттєві статті. У П(С)БО поняття суттєвості не згадується. Поняттю розкриття інформації відповідно до рівня суттєвості присвячені Рекомендації Мінфіну України від 29.07.2003р. «Щодо суттєвості у бухгалтерському обліку». Ці Рекомендації надають можливі кількісні критерії для визначення суттєвості.

Читайте також:

1. Відмінності у відображенні подій після дати балансу за МСБО 10 та П(С)БО 6

2. Облік основних засобів за МСБО 16 і П(С)БО 7

3. Облік інвестиційної нерухомості за національними П(С)БО і МСФЗ (порівняння МСБО 40 та П(С)БО 32)

4. Облік нематеріальних активів за національними П(С)БО і МСФЗ (порівняння МСБО 38 та П(С)БО 8 )

5. Відмінності в обліку оренди за МСБО 17 і П(С)БО 14

6. Аналіз відмінностей обліку сільського господарства (біологічних активів) за національними П(С)БО від обліку за МСФЗ (порівняння МСБО 41 та П(С)БО 30)

7. Відмінності в обліку фінансових інвестицій та фінансових інструментів

8. Відмінності в обліку зменшення корисності активів за МСБО 36 і П(С)БО 28

9. Облік непоточних активів, утримуваних для продажу, за національними П(С)БО і МСФЗ (порівняння МСФЗ 5 та П(С)БО 27)

10. Відмінності у відображенні запасів за МСБО 2 та ПСБО 9

11. Аналіз відмінностей відображення забезпечень, непередбачених зобов’язань та непередбачених активів за МСБО 37 та П(С)БО 10 і 11

12. Облік об’єднання бізнесу за МСФЗ 3 та П(С)БО 19

Автор: канд. ек. наук, доцент Л. М. Руденко

Публікація в інших виданнях можлива тільки за умови отримання згоди автора