Терміни, які використовуються у стандартах
Вартість, визначена суб’єктом господарювання – теперішня вартість грошових потоків, які виникнуть упродовж використання активу і від його вибуття – поняття , яке міститься у МСБО 16, але відсутнє у П(С)БО 7.
Класифікація основних засобів дещо відрізняється
У МСБО 16 виділено такі класи основних засобів:
— земля
— земля та будівлі
— машини та обладнання
— кораблі
— літаки
— автомобілі
— меблі та приладдя
— офісне обладнання.
У П(С)БО 7 виділено такі групи основних засобів:
— земельні ділянки
— капітальні витрати на поліпшення земель
— будинки, споруди
— машини та обладнання
— транспортні засоби
— інструменти, приладдя, інвентар (меблі)
— тварини
— багаторічні насадження
— інші основні засоби.
У МСБО 16 не виділяються інші необоротні матеріальні активи, які виділено у самостійну групу у П(С)БО 7.
Відображення в обліку переоцінки основних засобів
МСБО 16 дає підприємству право обирати для відображення в обліку одну з двох моделей оцінки основних засобів після визнання: модель собівартості або модель переоцінки. У ПСБО 7 сказано, що підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, тобто стандартом передбачено тільки одну модель.
Суттєво відрізняється і порядок відображення в обліку переоцінки накопиченого зносу об’єкта під час переоцінки об’єкта. У МСФО 16 передбачено два методи перерахунку суми зносу:
а) сума накопиченого зносу перераховується пропорційно до зміни валової вартості активу;
б) сума зносу виключається з валової вартості активу.
У П(С)БО 7 другий метод відсутній: передбачено використовувати лише перший (пропорційний) метод коригування накопиченого зносу.
З прийняттям Податкового кодексу України внесено зміни до П(С)БО 7, зокрема, дозволено застосовувати «індексацію» вартості основних засобів залежно від офіційного рівня інфляції.
Вказана норма є суто податковою, і, звичайно, у МСФЗ не застосовується.
Списання суми дооцінки об’єкта на нерозподілений прибуток
У МСБО 16 чітко прописано, що після дооцінки об’єкта сума дооцінки може списуватись на нерозподілений прибуток у частині перевищення «нової амортизації», після переоцінки, над старою амортизацією, до переоцінки.
У П(С)БО 7 подібна теза є (п. 21), але її формулювання нечітке, і тому надає варіанти визначення суми до списання. Зокрема, вказано, що сума дооцінки може списуватись на нерозподілений прибуток «у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації».
Періодичність перегляду ліквідаційної вартості об’єкта
МСБО 16 передбачено, що ліквідаційну вартість та термін корисної експлуатації об’єкта необхідно переглядати, принаймні, на кінець кожного фінансового року. У П(С)БО 7 така норма як чітка вказівка відсутня.
У МСБО 16 вказано, що зміни ліквідаційної вартості та терміну корисного використання об’єкта основних засобів відображається як зміна облікових оцінок (а не облікової політики). У П(С)БО 7 таке положення відсутнє.
Методи амортизації та термін корисного використання об’єктів основних засобів
Методи амортизації за МСБО 16:
— прямолінійний метод
— метод зменшення залишку
— метод суми одиниць продукції.
В стандарті вказано, що перелік методів амортизації не є вичерпним.
П(С)БО 7 рекомендовано п’ять методів амортизації. До 2011 року існував також метод, передбачений податковим законодавством. З прийняттям Податкового кодексу цю норму формально було скасовано. Але реально норма залишилась, оскільки терміни корисного використання окремих об’єктів основних засобів підприємство може встановлювати згідно з ПКУ – це, по суті, елемент податкового обліку основних засобів.
МСФЗ такий підхід не передбачений.
Амортизація землі
У П(С)БО 7 вказано, що вартість землі (земельних ділянок) не амортизується. У МСБО 16 є положення про те, що «у деяких випадках сама земля може мати обмежений термін корисної експлуатації, тоді її амортизують методом, який відображає вигоди, що мають бути отримані від неї».
Елементи первісної вартості (оцінка на дату визнання)
За МСБО 16, як і за П(С)БО 7 (з урахуванням останніх змін) до первісної вартості об’єкта включається сума витрат (за попередньою оцінкою) на демонтаж, переміщення об’єкта та на відновлення довкілля. Вказана норма з’явилась у П(С)БО 7 у 2007-му році. Але оцінка суми вказаних зобов’язань щодо здійснення витрат відрізняється у МСБО 16 від П(С)БО 7. Згідно п. 18 МСБО 16 для оцінки витрат на демонтаж слід застосовувати МСБО 2 «Запаси». Зобов’язання щодо вказаних витрат визнаються та оцінюються відповідно до МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи». В свою чергу, згідно МСБО 37 (пункти 45, 46, 59, 60) суми витрат на демонтаж та відповідну суму забезпечень слід наводити за поточною (тобто, дисконтованою) вартістю, оскільки вплив вартості грошей у часі в даному випадку є суттєвим. Таким чином, до первісної вартості об’єкта слід включати не всю суму очікуваних майбутніх витрат на демонтаж, а теперішню вартість цієї суми. Щорічно суму забезпечення слід переглядати, і її збільшення слід відносити до витрат на позики (фінансові витрати), а не до первісної вартості об’єкта. У П(С)БО 7 вказані деталі відсутні, внаслідок чого до первісної вартості об’єкта може потрапити вся сума прогнозованих витрат на демонтаж, а не теперішня вартість цієї суми.
Читайте також:
1. Відмінності між П(С)БО та МСФЗ: вимоги до фінансової звітності
2. Відмінності у відображенні подій після дати балансу за МСБО 10 та П(С)БО 6
3. Облік інвестиційної нерухомості за національними П(С)БО і МСФЗ (порівняння МСБО 40 та П(С)БО 32)
4. Облік нематеріальних активів за національними П(С)БО і МСФЗ (порівняння МСБО 38 та П(С)БО 8 )
5. Відмінності в обліку оренди за МСБО 17 і П(С)БО 14
7. Відмінності в обліку фінансових інвестицій та фінансових інструментів
8. Відмінності в обліку зменшення корисності активів за МСБО 36 і П(С)БО 28
10. Відмінності у відображенні запасів за МСБО 2 та ПСБО 9
12. Облік об’єднання бізнесу за МСФЗ 3 та П(С)БО 19
Автор: канд. ек. наук, доцент Л. М. Руденко
Публікація в інших виданнях можлива тільки за умови отримання згоди автора
Major thankies for the forum. Great.